Участь викладачами кафедри, доцентами ЗВО, Віктором Лотоцьким, Ольгою Сван та Віктором Шацьким у науково-практичній конференції (2024 рік). 

          Робота центру симуляційного навчання Тернопільського національного медичного університету.  

Тут створено всі умови для опанування і відпрацювання практичних навичок студентами ТНМУ різних спеціальностей. Студенти-медики і студенти-парамедики мають можливість відшліфувати свої вміння в наданні екстреної медичної допомоги.  Навчання і відпрацювання практичних навичок за допомогою симуляційних технологій дають можливість значно покращити підготовку медичних кадрів. 

      «Наше завдання – надавати якісні медичні послуги населенню. Завдяки таким симуляційним центрам студенти можуть набути практичні навички в умовах максимально наближених до реальності» 

Демонстрація усіх можливостей центру симуляційного навчання в ТНМУ, зокрема оглянуто практичний навчальний процес в реанімаційній залі, а також в залах управління симуляцією, акушерства і гінекології, медичних маніпуляцій, педіатрії, віртуальної реальності та інші.  (2021 рік).

У 2016-2018 роках працівники кафедри брали участь у виконанні держбюджетної теми «Вивчення вікових особливостей патогенезу краніоскелетної травми та ефективність її корекції кріоконсервованими фетальними нервовими клітинами» (науковий керівник проф. А.А. Гудима).

Розроблена модель черепно-мозкової і скелетної травми для тварин різних вікових груп. На основі результатів морфологічних досліджень та амплітуди відхилень біохімічних маркерів травматичної хвороби доведена їх співставність, що є методологічною основою для подальшої оцінки ефективності препаратів клітинної терапії у травмованих особин різних вікових груп.

         Досліджено маркери травматичної хвороби у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період, період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби (через 2 год, 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду) у тварин різного віку. Встановлено основні закономірності їх динаміки, які відображають саногенно-патогенні співвідношення в організмі піддослідних тварин. Доведено, що в особин різного віку вектор порушень є подібним, водночас їх амплітуда відрізняється і є найбільшою в особин дорослого віку, далі – молодих і старих щурів. Отримані результати є методологічною основою вивчення ефективності засобів системної корекції в умовах краніоскелетної травми в особин різного віку. 

Досліджено морфологічні ознаки системних проявів травматчиної хвороби у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період, період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби (через 2 год, 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду) у тварин різного віку. Встановлено основні закономірності морфологічних порушень печінки, легень, нирок і мозку. Показано специфіку морфологічної перебудови внутрішніх органів у відповідь на краніоскелетну травму. Доведено, що морфологічні порушення спостерігаються до 28 доби експерименту і більші в особин дорослого віку, далі – молодих і старих щурів.

Розроблено концепцію застосування мезенхімальних стовбурових клітин на нейробластів з метою зниження системних проявів краніскелетної травми в особин різних вікових груп.

За результатами НДР опубліковано 26 журнальних статей, 18 тез в періодичних наукових виданнях, 3 патенти, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.

Одночасно працівники кафедри з 2017 року за власною ініціативою беруть участь у науковій розробці і випробуванню спецодягу для бригад екстреної медичної допомоги, науковому обґрунтуванню технологій симуляційного навчання у цивільній та військовій медицині, аналізі ефективності заходів серцево-легеневої реанімації у лікувальних закладах України.

Випробування нового зразка уніформи для бригад ЕМД  (2017 рік).

Досліджено морфологічні ознаки системних проявів травматчиної хвороби у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період, період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби (через 2 год, 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду) у тварин різного віку. Встановлено основні закономірності морфологічних порушень печінки, легень, нирок і мозку. Показано специфіку морфологічної перебудови внутрішніх органів у відповідь на краніоскелетну травму. Доведено, що морфологічні порушення спостерігаються до 28 доби експерименту і більші в особин дорослого віку, далі – молодих і старих щурів.

Розроблено концепцію застосування мезенхімальних стовбурових клітин на нейробластів з метою зниження системних проявів краніскелетної травми в особин різних вікових груп.

За результатами НДР опубліковано 26 журнальних статей, 18 тез в періодичних наукових виданнях, 3 патенти, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.

Досліджено морфологічні ознаки системних проявів травматчиної хвороби у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період, період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби (через 2 год, 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду) у тварин різного віку. Встановлено основні закономірності морфологічних порушень печінки, легень, нирок і мозку. Показано специфіку морфологічної перебудови внутрішніх органів у відповідь на краніоскелетну травму. Доведено, що морфологічні порушення спостерігаються до 28 доби експерименту і більші в особин дорослого віку, далі – молодих і старих щурів.

Розроблено концепцію застосування мезенхімальних стовбурових клітин на нейробластів з метою зниження системних проявів краніскелетної травми в особин різних вікових груп.

За результатами НДР опубліковано 26 журнальних статей, 18 тез в періодичних наукових виданнях, 3 патенти, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.

 Крім цього, колектив кафедри бере активну участь у виконанні ініціативних тем науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту моделювання та аналізу патологічних процесів:

0113U001239 Патогенетичні закономірності та інформаційні моделі розвитку патологічних процесів за умов дії надзвичайних факторів на організм та їх корекція» (2013-2015 рр., керівник проф. А.А. Гудима).

  У 2013-2015 роках працівники кафедри брали участь у виконанні дербюджетної теми «Вивчення патогенетичних особливостей розвитку поліорганної недостатності в умовах експериментальної краніоскелетної травми та пошук засобів системної корекції методами клітинної терапії» (науковий керівник проф. А.А. Гудима). На основі комплексного дослідження біохімічних, функціональних та морфологічних показників тканин печінки, легень і серця, показників імунної системи та цитокіногенезу на тлі краніоскелетної травми, ускладненої крововтратою, встановлено хвилеподібний розвиток порушень, з періодом тимчасового благополуччя через 14 діб, повторного загострення, проте меншого за інтенсивністю через 21 добу і відхилення показників в бік норми через 28 діб. Встановлені періоди благополуччя дозволили сформулювати концепцію потогенно-саногенних співвідношень в умовах травматичної хвороби, відповідно до якої в динаміці тяжкої травми вплив патогенних чинників стимулює ендогенні саногенні механізми, активація яких компенсує виявлені порушення. По мірі їх виснаження повторно переважають патогенні механізми, проте з меншою інтенсивністю. Процес є тривалим й у часі приблизно відповідає порушенням, які виникають у людини. Уведення кріоконсервованих фетальних нервових клітин призводить до покращення білкового обміну, особливо через 14 діб, зменшення цитолітичного ефекту в усі терміни дослідження, а саме через 25 діб, нормалізації концентрації Ig А, Ig М через 7 діб, Ig G – через 14 діб. Застосування клітинної терапії в період гуморальної імуносупресії, яка розвивалася через 25 діб, сприяє активації гуморальної ланки імунітету, попередженню розвитку поліорганної недостатності, знижує прояв запальної реакції, потенціюючи на ранньому етапі протизапальні механізми, обумовлені зростанням концентрації IL-10 уже в період найбільш вираженої дії прозапальних цитокінів. Використання кріоконсервованих фетальних нервових клітин при краніоскелетній травмі та травмі, ускладненій крововтратою попереджує пошкодження судинних компонентів та печінкових часточок у пізні терміни (через 14-25 діб), активує регенераторні процеси, значно покращує структурну організацію синусоїдних капілярів, сприяє відновленню часточкової будови органа. При цьому покращується стан фільтраційного бар’єра, епітеліоцитів канальців нефрона, що свідчить про відносну нормалізацію фаз процесу сечоутворення у нирках тварин. У легенях тварин у пізні терміни експерименту (через 14-25 діб) відбувається поступове покращення субмікроскопічної організації аерогематичного барьєра, відносна нормалізація гемокапілярів та більшості секреторних альвеолоцитів, що позитивно впливає на газообмін. В умовах краніоскелетної травми введення фетальних нервових клітин зумовлює покращення показників функціонального стану печінки: через 14 діб посттравматичного періоду збільшується вміст у жовчі загальних жовчних кислот, прямого білірубіну, вищим стає рівень холато-холестеролове співвідношення, зростає швидкість жовчовиділення та екскреція основних компонентів жовчі, скорочується термін виділення бромсульфалеїну з жовчю та збільшується вміст вмісту глікогену в печінці. Порівняння ефективності фетальної клітинної терапії у тварин з краніоскелетною травмою та травмою, ускладненою крововтратою, за амплітудою відхилень досліджуваних показників вперше виявило вищу ефективність запропонованого корегувального методу у тварин з краніоскелетною травмою і додатковою крововтратою.

За результатами НДР опубліковано 24 журнальні статті, 12 тез в періодичних наукових виданнях, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.

    У січні 2012 року успішно захистила кандидатську дисертацію здобувач кафедри О.Я. З’ятковська на тему “Роль попереднього психоемоційного стресу в патогенезі порушень морфо-функціонального стану печінки в умовах комбінованої травми” (науковий керівник проф. А.А. Гудима). У лютому 2012 року пройшов захист кандидатської дисертації асистент кафедри Р.М. Ляхович на тему “Патогенетичне обґрунтування тривалої внутрішлункової оксигенації і метаболічної терапії в корекції гострого тетрахлорметанового гепатиту” (науковий керівник – проф. В.В. Гнатів).

         У 2010-2012 роках працівники кафедри брали участь у виконанні дербюджетної теми “Експериментальне дослідження закономірностей апоптозу в умовах тяжкої комбінованої травми” (науковий керівник проф. А.А. Гудима). Досліджено рівень апоптозу нейтрофілів і макрофагів тканини печінки і легень та нейтрофілів крові у здорових білих щурів та його взаємозв’язку із показниками пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, вмістом ендотоксинів на циркулюючих імунних комплексів. Розроблено моделі політравми та механічної травми різної тяжкості, гострого ураження легень, на основі дослідження яких з’ясовано закономірності розвитку апоптозу клітин крові та їх взаємозв’язок із показниками цитолізу, пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та ендогенної інтоксикації через 1 добу посттравматичного періоду. Встановлено особливості динаміки раннього та пізного апоптозу лімфоцитів легень, серця і печінки та маркерів травми: про- і протизапальних цитокінів, продуктів перокисдного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту цитолізу та ендогенної інтоксикації в динаміці гострого періоду травми, періоду раннього та пізнього періоду проявів травматичної хвороби. У відповідь на травму різного ступеня тяжкості встановлено значну стимуляцію раннього апоптозу і некрозу печінкових макрофагів, яка пропорційна тяжкості травми і досягає максимуму на 3 добу. При цьому на тлі тяжкої травми приблизно 1/3 печінкових макрофагів знаходяться у не функціонуючому стані: або у стані раннього апоптозу, або некрозу.

Основний висновок роботи полягає в тому, що у патогенезі розвитку поліорганної недостатності вагому роль відіграє апоптоз клітин паренхіматозних органів, що націлює на нові підходи до інтенсивної органозберігаючої терапії.

За результатами НДР опубліковано 22 журнальні статті, 27 тез в періодичних наукових виданнях, отримано 2 патенти, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.

Крім цього, колектив кафедри бере активну участь у виконанні ініціативних тем науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту моделювання та аналізу патологічних процесів:

0107U114462 Медико-інформаційне дослідження експериментальної патології внутрішніх органів при різних функціональних станах (2010-2012 рр., керівник проф. А.А. Гудима).

    У березні 2011 року успішно захистив кандидатську дисертацію старший викладач кафедри, підполковник м/сл. В.В. Лотоцький на тему “Механізми порушень печінки при вживанні водно-сольових розчинів з різним складом іонів натрію і калію” (науковий керівник проф. І.Р. Мисула). 

   У лютому 2010 року захистила кандидатську дисертацію заочний аспірант Секела Т.Я. на тему “Патогенетичні особливості перебігу тяжкої травми в поєднанні з механічним пошкодженням шкіри та при застосуванні ксенодермопластики” (науковий керівник – проф. А.А. Гудима). 

   У червні 2009 року захистив кандидатську дисертацію асистент кафедри В.В. Підгірний на тему “Експериментальне вивчення гепатотоксичного впливу комбінації противиразкових препаратів і його корекція” (науковий керівник – проф. А.А. Гудима). 

    У 2007-2009 роках працівники кафедри брали участь у виконанні дербюджетної теми “Патогенний вплив політравми на стан внутрішніх органів і розробка шляхів системної корекції” (науковий керівник проф. А.А. Гудима). Основним здобутком цієї роботи стало створення моделей політравми, одна з яких була включена у реєстр нововведень 2010 року, визначення прогностичних критеріїв загибелі травмованих тварин на основі даних інтегральної реограми, доведення системного впливу ксенодермотрансплантатів в умовах тяжкої травми, яка супроводжується механічним і термічним (обмороження, опік) ураженням шкіри. За результатами НДР опубліковано 30 журнальних статей, 24 тез в періодичних наукових виданнях, отримано 3 патенти, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.

 У жовтні 2008 року успішно захистила кандидатську дисертацію очний аспірант Сван О.Б. на тему “Патогенетичні особливості ураження печінки в умовах стресу і локальної гіпотермії шкіри та його корекція” (науковий керівник проф. А.А. Гудима). 

    Одночасно у 2007 році в НІІ запланована комплексна ініціативна тема, яка об’єднала кафедри патологічної фізіології, екстреної медичної допомоги та медичної інформатики: “Медико-інформаційне дослідження експериментальної патології внутрішніх органів при різних функціональних умовах та її корекція” (науковий керівник проф. А.А. Гудима). В результаті її виконання було з’ясовано вплив гонадектомії та гормонозамісної терапії в умовах пошкодженого адреналіном серця самок щурів, стан системи оксиду азоту в щурів різної статі, біохімічні зміни в організмі тварин з гострим тетрахлорметановим гепатитом, корегованим ентеральною оксигенацією, встановлено ефективність перитонеального діалізу та безперервної кисневої оксигенації в лікуванні експериментального панкреонекрозу, вирішення ряду питань інформатизації навчального процесу, виробництва та аналізу біологічних сигналів. За результатами виконання теми опубліковано понад 40 статей у фахових виданнях, понад 50 тез у матеріалах наукових форумів, отримано 5 патентів, виконано понад 50 впроваджень у навчальну та наукову діяльність.