Група студентів ММ-220 в театрі, з його багатовіковою історією.


Думаю, я не відкрию для вас великого секрету, коли скажу, що сучасна молодь зовсім не така, якими були ми. У них зовсім інші погляди, зовсім інші пріоритети, зовсім інші упередження та переконання. Вони живуть у світі, де зовсім інші цінності. І сказати, що це погано чи добре – це по-своєму щось особливе. І прекрасно.

Тому думка про те, що ми навчаємося одне в одного, мені здається, зараз актуальна, як ніколи. Ми маємо унікальну можливість не лише передати молодому поколінню наші знання, а й навчитися від них чогось нового, зрозуміти їхній світогляд, прийняти іншу перспективу. Це взаємне навчання робить нас сильнішими, дає змогу краще пристосуватися до сучасного світу. Тому так важливо проводити багато часу разом. Це стосується і власних дітей, і студентів. Хочеться, можливо, розкрити й показати їм, що існує життя не тільки у медицині, не тільки у навчанні, зовсім інше. Не лише розважальне, не зациклене на чомусь одному, але сповнене чогось прекрасного.

Так нас і підштовхнула чудова ідея відвідати театр. Театр, з його багатовіковою історією, на мою думку є ідеальним місцем, де поєднуються традиції та сучасність.

Спільна культурна вилазка доцента ЗВО Віктора ШАЦЬКОГО  з кураторською групою ММ-220 (2024 рік).

Ми відвідали його усією групою. Чудово провели час, подивилися виставу під назвою «Труфальдіно з Бергамо». Як написали мені в коментарях студенти- їм сподобалася вистава: «Дякуємо, що вивели нас “у люди”».

Що ж, я сприймаю це як похвалу. І сподіваюся, що в майбутньому ми ще не раз проведемо якісь цікаві заходи. Адже це більше, ніж просто розвага. Це шанс поглянути на світ з нової точки зору, розширити кругозір і відчути зв’язок з культурною спадщиною.

Сподіваюся, що цей досвід стане першим кроком до нових цікавих ініціатив, які ми реалізуємо разом. Адже саме такі моменти залишаються у пам’яті і стають важливими віхами в житті кожного з нас.

Сподіваюсь, це перша, але не остання наша спільна культурна вилазка, що скажете, ММ-220.

Зустріч з кураторською групою студентів ММ-220.


Цього року у моїй кураторській групі зустрілись студенти з різних куточків України. А країна у нас велика, історія з кожного студента цікава. Шкода, що здебільшого ці оповіді сьогодні про війну, а у декого - і про окупацію…

Ми вирішили, що будемо знайомитись з сучасною історією України не лише з підручників історії, а й зі слів тих, хто живе чи жив у тій чи іншій частині країни. Адже це - наша новітня історія , і забувати її ми не маємо права… І розпочати вирішили з міста-героя Баштанка Миколаївської області, переглянувши фільм «Історія хоробрості та боротьби у спецпроєкті «Битва за Баштанку».

Зустріч доцента ЗВО Віктора ШАЦЬКОГО з кураторською групою ММ-220 (2024 рік).

Місто-герой Баштанка Миколаївської області  (2024 рік).

Колись це був квітучий край, яскравий, мальовничий з прадавньою історією, адже перші згадки датуються 1806 роком. Тоді це було село Полтавка, яке в 1928 році перейменовано в Баштанку на честь Баштанськоі республіки. Цікаво, що проголошена під час Української революції (1917-1921 років) Баштанська республіка була утворена після антиденікінського селянського повстання і проіснувала близько двох місяців, але була знищена білими російськими військами. 

Нащадки цих повстанців у перші дні війни організувавши загони тероборони і взявши до рук зброю вступили в бій з російськими окупантами. Люди мужньо чинили опір, не давши росіянам просунутись в бік Кривого Року, тим самим врятувавши від військових дій одне з найбільших міст Дніпропетровщини. Внаслідок кривавих боїв загинуло шестеро цивільних людей - людей без військової підготовки, без умінь, навичок ведення війни…

Майже голими руками вояки мужньо протистояли багатокілометровій колонні потужньої військової техніки. За 11 днів оборони знищили три СЗРГК «Панцир» окупантів. Ворог мстився, постійно бомбардуючи місто, переважно системами залпового вогню «Град» та «Ураган», системами «Смерч» і ракетами «Торнадо». Знищив чималу кількість житлових будинків та нежитлових приміщень. Були численні жертви серед місцевого населення. Мужність та відвага, які заслуговують на те, щоб ми памʼятали подвиг кожного міста, кожного українця…

Наслідки поразки росіян на території міста Баштанки у 2022 році  (2024 рік).

Дякуємо за цікаву розповідь дочці учасника боїв за місто Баштанка, студентці ММ-220 Єлизаветі Федорко. Далі буде… 

Допис підготував куратор групи ММ-220, доцент кафедри медицини катастроф та військової медицини ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України Віктор ШАЦЬКИЙ.

Плетіння маскувальних сіток для наших захисників.


Кураторська група ММ-206 доцентки Ольги Сван прийняла активну участь в плетінні сіток для військових студентами є важливим внеском у підтримку армії під час бойових дій. Це не лише допомагає захистити військових від ворожого вогню, але й сприяє формуванню почуття єдності та патріотизму серед молоді, яка таким чином підтримує оборону своєї країни. 

Студенти ММ-206 допомагають плести сітки (2024 рік).

1 жовтня в Україні відзначають Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників та захисниць і День українського козацтва.


 В Україні це свято має особливе значення, адже козаки вважали Богородицю своєю покровителькою, молячись їй перед битвами. Ікона Покрови була в кожному козацькому курені.

Також 1 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць України. Це державне свято, присвячене вшануванню героїзму тих, хто захищає незалежність країни. Свято започатковане 14 жовтня 2014 року, а у 2021 році отримало нову назву для встановлення гендерної рівності.

Ми повинні пам’ятати наших героїв, серед яких є і наші випускники, які навчалися на кафедрі медицини катастроф та військової медицини з військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу – Олександр Прокопчук та Віталій Безкоровайний. Дякуємо нашим героям і уклін їм за наше життя. Слава Героям!

Захід присвячений дню захисника та захисниці України, козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці доцентка Ольга Сван із кураторською групою ММ-206 (2024 рік).

Чоловік вправно творить із соломи унікальні 3D-картини .......

 

«Вперше солом’яні полотна я побачив на Рівненщині, – розповідає Петро Левицький. – Вони мені настільки сподобалися, що я одразу попросив познайомити мене з їхньою авторкою. Звісно, майстриня поділилася своїм творчим процесом, утім була певна, що це заняття не для мене. Переконувала, що ця робота дуже кропітка, вимагає багато часу і зусиль. Але моя наполегливість «взяла гору». 

Першу картину – солом’яну гвоздику пан Петро творив майже пів року. Так, нині він не соромиться зізнатися, що це було нелегко, але результат перевершив усі сподівання. 

«Картину я подарував дружині на день народження, вона була у захваті, – пригадує майстер. – Зізнаюся, я також (посміхається – авт.) Ще раз доказав собі і своїм рідним, що доклавши зусиль, можна досягти бажаного результату. Головне, впевнено йти до мети».

         Тепер у Петра Левицького чимала колекція полотен із соломи. Вони прикрашають його робочий кабінет і власне помешкання. Ними захоплюються глядачі під час творчих виставок.

«Творити такі картини – й справді кропітка робота, але дуже захоплива, – каже Петро Ростиславович. – Насамперед потрібно заготовити солому. Робити це слід влітку за сухої погоди. Найкраще підходить ячмінна, вівсяна та пшенична солома. Кожну соломинку потрібно обережно розрізати вздовж стебла, прокип’ятити, випрасувати. Жодних барвників не використовую. Для отримання бажаного кольору солому прожарюю. Далі на папері малюю ескізи, вирізаю їх, а потім оздоблюю соломою».

           На своїх полотнах майстер найбільше любить зображати світ природи та міфічних істот. Зазвичай на їхнє виготовлення витрачає кілька тижнів. А на деякі, як-от картину «Три богатирі» – шість місяців.

«Хоча цей процес і забирає багато часу, втім приносить для мене неабияке задоволення, – ділиться Петро Левицький. – Така зміна діяльності – це найкращий відпочинок. Творчі заняття відновлюють сили, заспокоюють і дають наснагу для життя і праці». 

Відвідування виставки солом;'яних полотен кураторів  доцентки Ольги Сван та доцента Віктора Шацького з своїми групами ММ – 213 та 214 (2024 рік).

День Збройних Сил України.

 

Кожного року 6 грудня Україна святкує День Збройних Сил України. Відзначається щорічно – у день прийняття 1991 року Закону України “Про Збройні сили України”. Цього року свято набуває особливого значення, бо ми всі віримо в нашу армію, яка наближає перемогу. Цей день присвячений всім українським військовослужбовцям, які служать або раніше служили в українській армії. 

Згідно з законодавством України, саме на армію покладаються завдання з оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Але багато років для нашого суспільства ці слова були офіційними штампами і не несли якогось глибинного смислу. І війна, що почалася у 2014 році не змінила відношення багатьох людей до армії та ставлення до військовослужбовців. Все змінилося 24 лютого 2022 року, коли рф розв’язала повномасштабну агресію проти нашої країни. 

Звичайно велике значення у війні має чисельність та озброєння збройних сил, наявність ракет, танків та літаків. Але війну ведуть люди, від їх мужності, стійкості, сміливості та професіоналізму залежить в підсумку перемога та мир. 

Чергова зустріч з кураторською групою ММ – 214 (2023 рік).

Річниця до Дня гідності та свободи в Україні.

          Свобода – це розкіш, яку не кожен може собі дозволити. 

А ми, українці, ніколи її не віддамо!

 

21 листопада доценткою кафедри медицини катастроф та військової медицини, була проведена виховна година на тему :” День гідності та свободи. “

Даний захід проводився з кураторською групою ММ – 214, на платформі  Teams.

 

В Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи. Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші акції протесту української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею". Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.


Доцентка кафедри Ольга СВАН з кураторською групою ММ – 214 (2023 рік).

Освітній захід до Всесвітнього дня діабету «Обʼєднаймося у боротьбі проти діабету»


      14 листопада, студенти групи 213 медичного факультету разом з куратором Віктором Васильовичем Шацьким провели освітній захід до Всесвітнього дня діабету «Обʼєднаймося у боротьбі проти діабету» для школярів Тернопільського класичного ліцею.

Метою студентів було збагатити знання школярів про діабет, розповісти, які існують типи і яка симптоматика, змотивувати дітей слідкувати за своїм здоров’ям, а також дотримуватись профілактичних порад.

       Ознайомлювальну лекцію підготували студенти групи ММ 213 і Горохівський Антоній (ММ 461). Учні змогли спробувати себе у ролі лікарів-діагностів та, проаналізувавши симптоми, передбачити діагноз «умовного» пацієнта. Таким чином, вони краще запамʼятали основні моменти лекції та закріпили нові знання.

          Студенти отримали чудовий фідбек від учнів та вчителів, діти брали активну участь в обговоренні та були раді послухати щось нове про своє тіло.

          Долучаючись до такого виду освітніх заходів, студенти-медики допомагають школярам більше дізнатись про аспекти медицини та збагатити свої знання.

Студенти групи 213 медичного факультету разом з куратором Віктором Шацьким під час проведення освітнього заходу (2023 рік).

   Вшануванн Дня пам’яті масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох (Карелія, РФ)

    У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж'єгорська відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців і близько пов'язаних з Україною осіб. Цей злочин проти людяності виконавці цинічно присвятили 20-річчю Жовтневої революції.

      До річниці наймасовішого розстрілу студенти кураторської групи ММ-213 разом з куратором - доцентом ЗВО кафедри медицини катастроф та військової медицини Віктором ШАЦЬКИМ провели просвітницький захід про трагедію Сандармоху, яку, з огляду на повномасштабну агресію Росії у наші часи, ми не маємо права забувати.

Проведення просвітницького заходу про трагедію Сандармоху, доцентом ЗВО  Віктором ШАЦЬКИМ  з студентами кураторської групи ММ-213 (2023 рік).

Зі списком розстріляних в урочищі Сандармох українців можна ознайомитись на сайті https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/08/5/156054/  (2023 рік).

   На 2023-2024 навчальний рік, за викладачами кафедри закріплені наступні кураторські групи:

Перше знайомство з кураторською групою ММ-214 куратором доценткою  Ольгою Сван (2023 рік).

    Боротьба за незалежність України має дуже давні витоки. І дуже часто ідейними натхненниками цієї боротьби виступає саме молоде покоління – свідомі, патріотично-обізнані студенти. Саме тому вважаю проведений разом зі своєю кураторською групою захід вкрай актуальним, адже геополітична ситуація в країни невизначена і вимагає нашої пильної уваги задля того, щоб не допустити повторення цих кривавих трагічних подій. Ми не маємо права забувати про героїчний, сміливий вчинок українських воякiв, юнакiв і студентiв, річницю якого ми щорічно 29 січня відзначаємо в Україні. (2022 рік).

      Бій під Крутами – яскравий приклад національно-визвольної війни української молоді. В наступні роки він став основою для героїчного виховання своїх бійців ОУН та УПА. На Західній Україні та в діаспорі практично щороку вшановувалась їхня пам’ять. Але в Радянській Україні пам’ять про героїчний подвиг молоді намагались усіляко стерти, могили на Аскольдовій горі були знищені.

     Після відновлення незалежності України 29 січня ми щороку вшановуємо день Боїв під Крутами. На місці колишнього пам’ятника у 1991 році встановили березовий хрест. Проте місцеві мешканці навіть не розуміли, про яку подію йде мова. А вже коли героїв Крут почали вшановувати на державному рівні – аж у 2004-му, – той бій став однією з основних подій національної пам’яті українського народу: він відзначається на рівні з проголошенням незалежності УНР та злуки УНР і ЗУНР.

На початку нашого заходу ми разом в онлайн-режимі ознайомились із підготовленою студентом групи ММ-202 Давидом Пушинським презентацією на тему: «Історичне значення бою під Крутами» (2022 рік).

Далі на нас чекав перегляд фільму. Для спільного онлайн-перегляду і подальшого обговорення зі студентами кураторської групи було обрано документальний фільм «Крути. 100 років битви» (автор Ольга Мовчан, продюсер та ідейний натхненник Вахтанг Кіпіані). Фільм доступний для перегляду за посиланням: https://www.youtube.com/watch?time_continue=111&v=Fs4qECKG3as&feature=emb_logo . (2022 рік).

  Даний фільм – калейдоскоп цікавих фактів, цитат зі спогадів учасників битви. У ньому відтворено тогочасні події, показані розмови з нащадками учасників, які зберегли крізь роки «родинну пам’ять» про усе, що трапилось в Києві, наведено короткі інтерв’ю з фаховими істориками. І найголовніше – це фінал фільму, у якому показано саме історію перемоги — конкретні приклади того, як герої, що вижили, продовжили боротьбу за незалежність України і як результат бою вплинув на зовнішньополітичне становище тогочасної УНР.

    Герої Крут стали взірцем захисника Батьківщини – як і «кіборги» в новітній історії України. Ці образи закріпилися в інформаційному просторі та суспільній свідомості тому, що ми не знаємо поіменно хлопців, які там загинули, і цей узагальнюючий образ для нас є певною мірою моральною сатисфакцією. Ці хлопці захистили Батьківщину у найважливіший момент, коли цього не захотіли чи не змогли зробити інші.

Питання національно-патріотичного виховання сьогодні є надзвичайно важливим. Адже людина, яка не знає свого минулого, своєї історії, не матиме гідного майбутнього...

Дуже тішить, що наші студенти, майбутні лікарі встигають не лише здобувати знання, розвивати професійні навички та уміння, але й залишають час для глибокого вивчення історії, специфіки своєї діяльності в контексті історичних подій.

Цими днями куратори, доценти кафедри Лотоцький Віктор Васильович та Шацький Віктор Васильович, разом з кураторськими групами ММ-201 та ММ-202 кафедри медицини катастроф та військової медицини провели виховний та просвітницький захід на тему "Вшанування пам'яті Січових стрільців та воїнів УПА". Зустріч відбувалася в онлайн-режимі. Студенти Кучак Максим, Пушинський Давид та Бойко Діана, Іванович Андрій підготували та представили до обговорення інтерактивні презентації. Майбутні лікарі провели глибоке грунтовне дослідження, і в своїх презентаціях висвітлили історію учасників визвольних змагань, які працювали в сфері медицини.

Доповідь вийшла пізнавальною та дуже цікавою.

Онлайн конференція "Вшанування пам'яті Січових стрільців та воїнів УПА"  (2021 рік).

Представлення презентації групою ММ-201  (2021 рік).

Обговорення на тему "Вшанування пам'яті Січових стрільців та воїнів УПА" (2021 рік).

Представлення презентації групою ММ-202  (2021 рік).

В індивідуальному порядку студенти кураторських груп прийняли участь в традиційному Дні інформації в рамках Декади відкритих дверей з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек у читальній залі бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, організованому працівниками інформаційно-бібліорафічного відділу. До уваги користувачів було представлено нові періодичні видання, що надійшли до фонду бібліотеки.

 Цікавою для студентів 2 курсу медичного факультету видалася поїздка на всесвітньо відому виставку людських тіл Ґунтера фон Гаґенса «Всесвіт тіла» - Body Worlds, яка проходить в м.Київ.  BODY WORLDS – «Всесвіт тіла» – це справжні людські тіла, збережені після смерті їхніх власників, методом пластинації – спеціальний метод бальзамування і консервації, винайдений німецьким лікарем Ґунтером фон Гаґенсом в 1970-х.

Оброблені таким способом тіла зберігають клітинні структури та рельєф мертвих тканин на довгі роки. Перша виставка BODY WORLDS – «Всесвіт тіла» відбулася в Токіо в 1995-році і попри неоднозначну реакцію, стала справжнім феноменом.

Виставки BODY WORLDS – «Всесвіт тіла» засновані на програмі пожертвування тіл, в рамках якої донори спеціально звертаються з проханням, аби їх тіла використовувалися на публічній експозиції після смерті. В даний час у програмі пожертвування тіл зареєстровано понад 18 000 донорів, більшість з яких – німці.

З нагоди річниці з дня народження великого Кобзаря студенти кураторських груп разом з куратором – асистентом кафедри медицини катастроф та військової медицини Шацьким В.В. відвідали драматичну містерію «Тарас» (Богдан Стельмах) у Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка.

.Студенти ММ-222 з куратором В.В. Шацьким після перегляду драматичної містерії «Тарас». Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка (2020 рік).

          Відбулися поїздки в найдовше село України – с. Микуличин, Яремчанського району, Івано-Франківської області. Під час подорожі відвідано полонину, де місцеві вівчарі розказали про сироваріння та була проведена дегустація сирів, джип-тур в горах, що приніс багато позитивних емоцій учасникам, і звичайно закупи подарунків рідним та близьким на ярмарку в Яремчі.

        Мандрівка кураторських груп  парамедиків в печеру Млинки (с. Залісся Чортківського району Тернопільської області) -  гіпсову печеру,  геологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення в Україні протяжністю 52923 м.

         Мандрівка кураторських груп парамедиків в печеру Млинки  та в Карпати (2019 рік).

   Сучасні віяння розвитку суспільства пред'являють більш серйозні вимоги до збереження й збільшення його моральних, культурних і загальнолюдських цінностей.

     Основним ресурсом і носієм цих цінностей є молодь, від гармонійності виховання якої багато в чому залежить культура й здоров'я націй і держави в цілому.

   На кафедрі медицини катастроф та військової медицини проводиться робота з виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високою культурою та духовними якостями, милосердям та гуманізмом, родинними і патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення; з формуванням у студентів почуття духовності, художньо-естетичної, мовної, правової, трудової, екологічної та фізичної культури, любові до історичної спадщини України, Галичини тощо.

Відпрацювання з студентами кураторських груп навиків штучної вентиляції легень (2018 рік).

Студенти кураторських груп проводять навчання домедичної допомоги (2018 рік).

Підготовка до змагань на базі НОК "Червона калина" (2018 рік).

      На кафедрі медицини катастроф та військової медицини виховання студентської молоді є невід'ємною частиною освітнього процесу, метою якого є поповнення суспільства не тільки кваліфікованими, але й високоморальними особистостями.

     Студенти 2 курсу медичного факультету разом із куратором групи старшим викладачем кафедри медицини катастроф та військової медицини Миколою Ярошенком  відвідали НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, зокрема побували в лабораторії вибухотехнічного підрозділу Центру. Начальник сектору вибухотехнічного підрозділу, підполковник міліції Ігор Васьків провів профілактичну бесіду щодо правил поводження під час виявлення підозрілого або вибухонебезпечного пристрою, попередження анонімних повідомлень про загрозу вибуху та відповідальність за їх скоєння. Студентам були продемонстровані експонати та макети музею вибухонебезпечних предметів Центру.

Старший експерт вибухотехнічного підрозділу Центру, майор міліції Віталій Ярошенко продемонстрував практичні аспекти експертної професії, провів профорієнтаційну бесіду на тему «Правила безпеки населення при надзвичайних ситуаціях, поводження з невідомими предметами і пристроями» (2018 рік) .

 Щороку в останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів - трагічних подій 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років, що назавжди закарбовані у свідомості українського народу як найжахливіші сторінки історичного минулого.

Участь студентами кураторської групи в День пам’яті жертв голодомору (2018 рік).

Студенти кураторських груп приймають активну участь в різних урочистостях святкування (2017 рік) .